вирощувати — ую, уєш і рідко вироща/ти, а/ю, а/єш, недок., ви/ростити, ощу, остиш, док., перех. 1) Дбайливо доглядаючи, сприяти ростові кого , чого небудь. 2) перен. Дбайливо виховувати, прищеплюючи певні погляди, навички; виховуючи, створювати … Український тлумачний словник
вирощувати — [виеро/шчуватие] уйу, уйеиш … Орфоепічний словник української мови
вирощувати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
вигодовувати — ую, уєш, недок., ви/годувати, ую, уєш, док., перех. 1) Годуючи, вирощувати кого , що небудь. || Годуючи, вирощувати, виховувати дітей. 2) тільки док. Витратити на корм; згодувати … Український тлумачний словник
виховувати — I ую, уєш, недок., ви/ховати, аю, аєш, док., перех. 1) Вирощувати, навчаючи правил поведінки, даючи освіту і т. ін. || Вирощуючи своїх малят, навчати їх поводити себе певним чином за тих чи інших обставин (про тварин). 2) Систематично впливати на … Український тлумачний словник
виховувати — I = виховати 1) (кого виробляти в когось певні риси характеру, прищеплювати комусь певні знання тощо; навчати когось правил культури поведінки), вирощувати, виростити, плекати, ростити, формувати, виколисувати, виколихувати, виколисати,… … Словник синонімів української мови
виганяти — I виган яти я/ю, я/єш і виго/нити, ню, ниш, недок., ви/гнати, ви/жену, ви/женеш, док. 1) перех. Примушувати кого небудь іти, виходити геть, залишати якесь приміщення, місце, місцевість і т. ін.; проганяти. || Гнати кудись, до чогось, в якесь… … Український тлумачний словник
викохувати — ую, уєш, недок., ви/кохати, аю, аєш, док., перех. З любов ю вирощувати кого , що небудь; дбайливо доглядаючи, домагатися найкращого стану, вигляду … Український тлумачний словник
виношувати — ую, уєш, недок., вино/сити, ошу, осиш, док., перех. 1) Носити в собі дитину до пологів (про матір). || Вирощувати, доглядати дитину, носячи на руках до того часу, поки вона почне ходити. 2) перен. Обмірковувати до найдрібніших деталей, тримати в… … Український тлумачний словник
виростати — а/ю, а/єш, недок., ви/рости, сту, стеш; мин. ч. ви/ріс, росла, росло; док. 1) Ставати більшим, вищим, довшим у процесі росту. || Ростучи, ставати дорослим. || Рости у певних умовах; проводити дитячі роки у певному середовищі. || тільки док., з… … Український тлумачний словник